Що ми знаємо про зняття особи з реєстрації?
Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї.
В силу різних життєвих обставин у житлі, зі згоди власника (колишнього власника), можуть бути зареєстровані, крім членів сім’ї, інші особи, які тимчасово проживали до вирішення певних питань, або навіть і взагалі не проживали, а реєстрація потрібна була формальна. Також члени сім’ї власника житла, будучи зареєстрованими у його житлі, можуть мати своє житло і проживати там тривалий час, не змінюючи місце реєстрації.
Через деякий час перед власником постає питання про зняття з реєстрації вказаних осіб для чого донедавна потрібна була згода зареєстрованої особи та особиста присутність її у відповідному органі реєстрації місця проживання.
У разі відмови особи добровільно знятись з місця реєстрації, або коли місце фактичного проживання чи перебування зареєстрованої особи невідомо, власник житла міг зняти таких осіб із реєстрації лише в судовому порядку, що є складним та довготривалим процесом.
Законодавство щодо реєстрації місця проживання зазнало важливих змін із набранням чинності Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні». Цей нормативно-правовий акт набув чинності 1 грудня 2021 року, але фактична його реалізація була неможлива до затвердження підзаконних актів Кабінетом Міністрів України. Тому, 7 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», якою було затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), а також деякі інші акти, необхідні для реалізації вказаного закону.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Згідно із підпунктом 5 пункту 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з додатком 6.
Пунктом 61 вказаного Порядку визначено, що разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає:
1) документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення);
2) документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.
У разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла більше однієї особи до органу реєстрації подаються заява та документ або відомості, що підтверджують сплату адміністративного збору, окремо щодо кожної особи.
За послугу щодо зняття з задекларованого/зареєстрованого місця проживання заявник сплачує адміністративний збір у розмірі 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Заява може бути подана лише повнолітньою особою або законним представником малолітньої дитини.
Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання в електронній формі здійснюється у день звернення особи або не пізніше наступного робочого дня у разі їх надходження після закінчення робочого часу органу реєстрації.
Орган реєстрації приймає рішення про відмову у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, якщо:
1) особа подала не в повному обсязі передбачені цим Законом документи (відомості) або документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, є недійсним;
2) відомості реєстру територіальної громади не відповідають відомостям у поданих особою документах або відомостях;
3) за зняттям із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів.
Рішення органу реєстрації про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання може бути оскаржене у судовому порядку.
